Накопичений досвід використання перевірок на поліграфі впевнено довів свою ефективність не тільки у рамках добору кадрів та вирішення інших проблем, але й у рамках судової експертизи у кримінальній та цивільній сферах.  Із прийняттям у 2012 році чинного Кримінального процесуального кодексу України були змінені загальні підходи до розслідування кримінальних проваджень і, як наслідок, до використання знань окремих спеціалістів. Це надало сторонам провадження більш широкі повноваження щодо доказування та використання інституту судової експертизи у цьому процесі. Згідно чинного КПК України експерта може залучати, як сторона обвинувачення так і сторона захисту. Відповідно судова психологічна експертиза стала доступа для усіх сторін кримінального провадження.

Так, згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. До того ж, ч.2 ст. 243 КПК України передбачено, що сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи.

​

Так, згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судову експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Судовий експерт повинен знаходитись у Реєстрі атестованих судових експертів. Директор компанії Цивінська М.В. 26.10.2021 отримала свідоцтво №63-21/П (зробити одразу перехід на фото документа) за спеціальністю 14.1 Психологічні дослідження та знаходиться у реєстрі за №11677.

Згідно п. 6.8. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» даний вид експертизи передбачає проведення опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа з метою отримання орієнтувальної інформації, предметом якого є визначення ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Крім того, такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.

​

Слід звернути увагу що результати судової експертизи з використанням поліграфа лише у 15% використовувались для доведення вини особи, у всіх інших випадках 85% приймались рішення про спростування причетності особи до відповідних подій. Статистика підрахунку ускладнена, оскільки часто рішення приймались на досудовому розслідування , як в частині відсутності достатніх доказів для підозри особи так і скасування раніше оголошеної підозри. 

​

Тобто, судова психологічна експертиза із застосуванням поліграфа в переважній більшості випадків виявилася більш потрібною і корисною саме для підтвердження невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слід визнати, що така ситуація є природною і виправданою, адже інструментальні дослідження із застосуванням поліграфа не варто розглядати як засіб для підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, тому що в основі будь-якого подібного опитування, психологічною складовою є насамперед бажання людини підтвердити правдивість своїх тверджень, тобто потреба в реалізації самозбереження. Мало хто з доброї волі шукає де б пройти поліграфну перевірку просто з цікавості, як правило до такого вибору змушують певні зовнішні обставини. З цієї причини, презумпція невинуватості завжди є першоосновою методичного підходу при підготовці та проведенні інструментальної діагностики достовірності вербальної інформації.

 

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст. 67 КПК чи ст. 62 ЦПК висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

​

Одночасно з цим, відповідно до висновків Верховного Суду, відмовляючи від прийняття до уваги поданих стороною справи доказів на спростування висновків судової експертизи, суд зобов’язаний навести належне обґрунтування мотивів їх неприйняття (з наведенням відповідних доказів та їх оцінки).

Підсумовуючи, можемо констатувати що даний вид судової експертизи допомагає встановити істину у справі та передбачає можливість ефективного використання даного інструменту , як на досудовому розслідування так і під час судового розгляду.

​

 -  Судова психологічна експертиза моральної шкоди

 

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Звісно, що згідно норм цивільного законодавства розмір грошового відшкодування має визначити суд в рамках принципів розумності та справедливості. Проте, з огляду на те, що матеріальну шкоду довести цілком реально, то визначити моральні страждання набагато складніше, оскільки душевні та фізичні страждання носять нематеріальний характер, які неможливо точно оцінити в матеріальному вимірі. Для того, щоб суду полегшити таку задачу та допомогти прийняти справедливе, мотивоване та аргументоване рішення з цього питання, існує психологічна експертиза моральної шкоди.

 Під моральною шкодою варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок заподіяння особі моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, що пов'язані з деструктивним посяганням на соціальну сутність особистості та права, охоронювані законом. 

Зазначений вид експертизи проводиться відповідно до п. 6 ч.2 ст.242 КПК України, ст.ст. 16, 23, 201, 1167, 1168, 1169, 1176 ЦК України та інших питань щодо судового захисту цивільних прав та інтересів особи. 

​

Основними завданнями психологічної експертизи моральної шкоди являються:

• встановлення наявності/відсутності психотравмувального впливу ситуації;

• встановлення наявності/відсутності психічних (на моральному рівні) страждань особи, їх характеру, ступеня інтенсивності та тривалості впливу на основі сфери її життєдіяльності;

• встановлення наявності/відсутності причинно-наслідкового зв'язку між психотравмувальним впливом ситуації та характером моральних страждань особи;

• визначення орієнтовного розміру відшкодування моральних страждань.

 

Приклади запитань які можуть виноситись на вирішення у судовій психологічній експертизі для встановлення факту заподіяння моральних страждань і можливого розміру компенсації згідно «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень»:

- Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для особи (прізвище, ім'я та по батькові)? Якщо так, то чи завдані особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода)?

- Чи спричинені особі (прізвище, ім'я та по батькові) страждання (моральна шкода) за умов ситуації (зазначаються умови ситуації), що досліджуються у справі? Якщо особі (прізвище, ім'я та по батькові) завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

​

Хто може призначити судову психологічну експертизу моральної шкоди? 

Згідно ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. До того ж, ч.2 ст. 243 КПК України передбачено, що сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи.

​

У цивільному судочинстві - учасник справи може призначити експертизу самостійно на підставі ч.1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.